Проблеми підземелля
Каналізація та сміттєзвалища
Сучасний стан катакомб
Сьогодні катакомби південної столиці України продовжують збільшуватися за рахунок незаконного видобутку каменю. Оскільки катакомби досі не досліджені повністю, наглядати за ними дуже непросто.
У Державний реєстр нерухомих пам'яток України місцевого значення входять три об'єкти - старовинні каменоломні Карантинної балки, каменоломні Молдаванки та підземний хід Воронцовського палацу.

Також до реєстру збираються внести ще дві історичні каменоломні - під Гагарінським плато, що біля пляжу «Аркадія», і на вулиці Градоначальницькій.
Підземне видобування будівельного каменю
Виникнення катакомб – це певний етап розвитку самого міста
Як повідомляють в Управлінні з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міськради, зараз чиновники доопрацьовують облікову документацію та оформлюють дані історичних об'єктів, після чого їх планують внести до Держреєстру.

«Виникнення катакомб – це певний етап розвитку самого міста. Одеса розвивалась саме завдяки видобутку каменю. Ці об'єкти для нашого міста є культурною спадщиною»,
- вважає начальник управління Павло Остапенко.
Одеські катакомби приваблюють туристів з усіх куточків світу. Екскурсії у підземні лабіринти користуються популярністю і серед місцевих жителів. Побувати під землею без шкоди для здоров'я можна, скориставшись послугами мережі міських музеїв або професійних спелеологів, які проводять приватні «прогулянки» за своїми маршрутами. Занурюватися під землю самостійно без супроводу професіоналів – значить наражати себе на небезпеку.
У цій історії з загадковими та унікальними катакомбами є й інший, менш привабливий бік. Через неможливість повного контролю дехто з городян, а іноді й точки громадського харчування, зливають в катакомби каналізаційні та побутові відходи. Є й такі випадки, коли тунелі просто перетворюють на сміттєзвалища.

І хоча журналісти час від часу висвітлюють цю тему у своїх матеріалах, на жаль, проблема ніяк не вирішується. Таке відверте нехтування унікальною пам'яткою провокує серйозні екологічні проблеми, наслідки яких уже відчутні.
Катакомби перетворюються в каналізаційни колектор!
«Усі нечистоти, що зливаються у підземні водоносні горизонти, потрапляють у море та лимани. Узбережжя дуже сильно забруднюється цими стоками. У них можуть бути абсолютно різні інфекції, наприклад, кишкові збудники. Каналізація є каналізація», - розповідає геолог та краєзнавець Дмитро Жданов.
В Усатовому, Нерубайському та частково на Слобідці у самій Одесі злив нечистот у підземні виробки носить масовий характер через відсутність каналізаційної системи. Людям, про яких не подбала держава, доводиться вирішувати цю проблему самостійно: хтось риє вигрібні ями, а хтось бурить свердловини. Як результат, розповідає геолог Жданов, - забруднені колодязі, з яких просто небезпечно пити воду.

«Нечистоти, просочуючись у водоносний горизонт, потрапляють в артезіанську питну воду, що живить колодязі. А гарантій, що сусід поруч не пробурив свердловину та не зливає туди відходи життєдіяльності, немає», - пояснює експерт.

За словами Жданова, був випадок, коли таку свердловину пробурили прямо до Музею партизанської слави, що в Нерубайському, але її швидко «залатали».
Люди бідкаються, а влада розводить руками
Можливо, облаштування нормальної каналізації у цих місцях вирішило б цю проблему. Та це потребує великих людських і фінансових ресурсів. Жданов вважає, що влада не в змозі вирішити це питання.

За законом, притягнути до відповідальності власників свердловин можна, але на практиці зробити це дуже важко.

«Потрібно мати карти катакомб, потрібно винести цю точку на поверхню, тому що GPS навігація під землею не працює. Якщо не знати координати, то ніяк не доведеш, що саме під цим будинком пробурена свердловина. Необхідна доказова база. І на приватну територію, у будь-якому випадку, інспекцію не пустять, вона не зможе перевірити, чи дійсно скидаються відходи саме тут. Єдина можливість - поставити заглушку, закрити цю свердловину, але через тиждень люди пробурять нову або прочистять стару», - розповідає Жданов.
Крім екологічних, катакомби мають й інші проблеми.
Інженер-геолог та дослідник підземної мережі Андрій Сахно вважає, що основна з них - це руйнування підземних коридорів.

«У межах міста це вирішується знищенням або зміцненням катакомб під мурованими будинками і спорудами. У передмісті - засипанням провалів на поверхні», - пояснює експерт.

Є й проблема вандалізму. Потрапити в підземні лабіринти може майже кожен, адже у місті є досить багато незакритих входів. Тому дуже часто, скажімо, «особи з заниженим відчуттям відповідальності» влаштовують у катакомбах вечірки, розпивають алкогольні напої, приймають наркотики тощо. Все це зазвичай закінчується вандалізмом та знищенням історичних артефактів.

Спелеологи разом з волонтерами періодично влаштовують екологічні виходи, щоб прибрати в катакомбах.

При належному ставленні до історичної складової підземне місто може розповісти ще більше про життя, культуру та побут півдня країни. Таку думку поділяє дослідник Андрій Сахно. Експерт зазначає: ситуацію можна змінити.

«Для початку необхідно всебічно довивчати катакомби в різних сферах - інженерно-геологічній, екологічній, історичній, тощо - із залученням відповідних фахівців з гідною оплатою їх праці. У подальшому на підставі цих досліджень розробляти заходи з охорони, використання підземних виробок», - пояснює Сахно.
Сучасний стан одеських катакомб залишає бажати кращого. Підземне місто вимагає іншого ставлення до себе. Недбалість завжди призводить до серйозних наслідків, що не оминуть кожного з нас. Процес уже запущений, але все ще можна виправити.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website