Одеський національний університет імені І.І Мечникова
Факультет журналістики, реклами та видавничої справи
Факультет журналістики, реклами та видавничої справи
Темна сторона Одеси
Дипломна робота на здобуття ступеня бакалавра
студентки 5-го курсу
Дмитренко Марії Олегівни
студентки 5-го курсу
Дмитренко Марії Олегівни
«Ни клада, ни счастья вы здесь не найдете,
Хоть лбом пробивайте стену за стеной.
Налево пойдете, направо пойдете —
Вы встретитесь только с ночной темнотой…»
Хоть лбом пробивайте стену за стеной.
Налево пойдете, направо пойдете —
Вы встретитесь только с ночной темнотой…»
Напис на стіні в одеських катакомбах, автор прихований під ініціалами О. Т. С.
«10-річний Юрко був найстаршим серед дітлахів одного зі старих двориків Молдаванки. Одного спекотного літнього дня він запропонував усій місцевій дітворі піти погуляти у підземелля, що починалося за дірою у підлозі сусідського сараю. Прихопивши з собою свічки, ліхтарі та близько 1000 метрів риболовної ліски, хлопці та дівчата один за одним пішли туди, куди ніколи не потрапляє сонячне проміння…
Зграйка юних авантюристів зафіксувала один кінець ліски біля входу і, поступово розмотуючи її, почала просуватися у глиб підземелля. Проте подолати заплановану дистанцію їм не судилося. Коли вони пройшли приблизно 800 метрів, їх наздогнали батьки. Виявилося, що їх не було уже майже дві години, що налякало дорослих, а самим мандрівникам здавалося, що вони гуляють хвилин 20. Батьки знайшли закріплений кінець ліски і здогадалися, куди поділися діти. На Юрка чекав важкий шкіряний батьківський ремінь, а іншим дітям надовго заборонили з ним спілкуватись».
Зграйка юних авантюристів зафіксувала один кінець ліски біля входу і, поступово розмотуючи її, почала просуватися у глиб підземелля. Проте подолати заплановану дистанцію їм не судилося. Коли вони пройшли приблизно 800 метрів, їх наздогнали батьки. Виявилося, що їх не було уже майже дві години, що налякало дорослих, а самим мандрівникам здавалося, що вони гуляють хвилин 20. Батьки знайшли закріплений кінець ліски і здогадалися, куди поділися діти. На Юрка чекав важкий шкіряний батьківський ремінь, а іншим дітям надовго заборонили з ним спілкуватись».
Ця історія трапилася в одеських катакомбах у 1970-х роках. Чого тільки не бачив, чого тільки не чув цей невидимий та загадковий підземний світ Одеси за сотні років свого існування.
Він заманював у свої тенета усіх без винятку людей: каменярів, дослідників, контрабандистів, дезертирів, партизанів, любителів перехилити чарку, закоханих – усіх не перерахуєш. А сьогодні підземну Одесу відвідують ще й безліч туристів.
Одесити часто говорять тим, хто хоче подивитися усе місто за дві-три години: «За цей час можна зануритися тільки в катакомби!» Зверніть увагу – лише зануритися, а не зануритися і вийти. Це, звичайно, жарт.
Тим паче, зараз ви зможете здійснити власну, абсолютно безпечну подорож цими підземними лабіринтами. Тож, умикайте ліхтарики і ходімо.
Він заманював у свої тенета усіх без винятку людей: каменярів, дослідників, контрабандистів, дезертирів, партизанів, любителів перехилити чарку, закоханих – усіх не перерахуєш. А сьогодні підземну Одесу відвідують ще й безліч туристів.
Одесити часто говорять тим, хто хоче подивитися усе місто за дві-три години: «За цей час можна зануритися тільки в катакомби!» Зверніть увагу – лише зануритися, а не зануритися і вийти. Це, звичайно, жарт.
Тим паче, зараз ви зможете здійснити власну, абсолютно безпечну подорож цими підземними лабіринтами. Тож, умикайте ліхтарики і ходімо.
Джерела зображень та відео використаних у матеріалах: katakomby.odessa.ua, unsplash.com, theatlantic.com, wikiwand.com, wikipedia.org, TheБабель, pushkinska.net, zachem.com.ua, сюжети телеканалу 1+1, СТБ та «Первого городского». Окрема подяка Євгенію Латі та Андрію Сахно!
